– Ще маєш що?
– Дозвольте скинуть жупан.
Він розщібнувся і лишився в одній сорочці.
Круг нього з співчуттям гомоніли:
– Добрий жупан.
– Шкода було б, якби умазався в кров.
Підпара набивав ще рушницю, решта чекали готові.
– Стійте, – спинив їх Панас Кандзюба, – я сам.
Він все ще біля Прокопа тупав.
– Кріпись, синашу. Служив досі громаді, послужи їй востаннє. Страшно нам… військо іде… не всім бути в одвіті… тобі заплатить Бог… Перехрестись.
Прокіп перехрестився.
Марія все голосила і рвала на собі кожух. Її одтягали між люди.
– Прощайся, синашу…
Прокіп вклонився на чотири угли.
– Простіть мене, люди… Може, кому чим завинив… Прощайте…
– Хай Бог простить… Прощай і нам…
Панас Кандзюба знову торкнувся небожа.
– Куди тобі стріляти?
Прокіп втупив у нього вже мертві очі. Подумав.
– Стріляйте в рот.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Fata morgana (збірник)» автора Коцюбинський М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Fata morgana З сільських настроїв“ на сторінці 79. Приємного читання.