– Ото, куме! А які ж тоді в них цигани?!
– Куме, заб’ємось, що вкушу себе за око!
– Давай!
Виймає кум Іван скляне око. Виграв пляшку.
– Куме, заб’ємось, що вкушу себе й за друге око!
– Давай!
Вийняв кум Іван вставну шелепу. Виграв пляшку.
– Куме, оце дивлюся на вас – і очам своїм не вірю! Що ж це ви поливаєте свої помідори та огірочки машинним маслом? Вони ж пропадуть!
– Є, то нічого куме, хай пропадають – куплю собі ще, на базарі – вдосталь. Зате «шмайсери» не поржавіють…
Приїхав кум Іван з відрядження. Йде додому і зустрів по дорозі кума Петра.
– Ходімо до мене, куме Петре, маю пляшку.
Заходять в дім.
– Куме Іване! – шепоче голосно кум Петро. – Там ваша жінка з якимось хлопом у спальні!
– Тихо! Аби не почули! У мене одна пляшка! На всіх не вистачить.
– Куме, ходімо до мене, вип’ємо по чарці.
– Ходімо!
Зайшли в квартиру. На кухні дістали закуску.
– Підіть, куме, в кімнаті на столі пляшку коньяку візьміть.
Кум повертається з пляшкою і з витріщеними очима.
– Куме, там ваша жінка з якимось бахуром на дивані сплять.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні» автора Кононенко О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Анекдоти давні і сучасні“ на сторінці 98. Приємного читання.