TextBook – Не пам’ятаю…
– Права була моя мама, коли я виходила за тебе! Ти ніколи не слухаєш, що я кажу!
Куми засперечалися, яке у світі найбільше число.
– Мільйон!
– Трильйон!
– Дофіга!
– Що це за число «дофіга»?
– А ти піди по рейках, порахуй шпали. Коли скажеш «ну його нафіг!» – це буде тільки половинка «дофіга»!
– Куме, ходімо, по чарці вихилимо.
– Не можу, куме.
– Чому?
– Зав’язав…
– Але щось від вас, куме, горілочкою пахне…
– От біда! Слабенько зав’язав. Пропускає…
Під ранок кум Іван приходить додому… Рука в гіпсі! На оці пов’язка! Але в доброму гуморі. Сміється.
– Боже! Що з тобою?! – сплеснула руками жінка. – Ще й сміється!
– Ет… То ми з кумом Петром засперечалися на око, що він мені руку не зламає.
Черга за пивом у Києві. Останній в черзі негр. Куми підходять.
– Циган, ми будемо за тобою.
– Я не циган, я – негр.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні» автора Кононенко О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Анекдоти давні і сучасні“ на сторінці 97. Приємного читання.