Розділ «Анекдоти давні і сучасні»

– От бачиш, а рибка, напевно, вже забула…

– Ти казав, куме, що можеш тигра подужати.

– Так, казав.

– А чому вчора від сусідського пса так втікав, що аж штанину роздер?

– Е-е-е, куме, пес же може вкусити…

– Що ти, куме, вирізаєш із газети?

– Статтю про чоловіка, який домігся розлучення з дружиною лише на тій підставі, що вона нишпорила в його кишенях.

– І що ти зробиш з вирізкою?

– Покладу собі в кишеню.

– Куме, ти не бачив моєї жінки?

– А ото не вона стоїть?

– Ні, та стоїть мовчки.

– Куме, як у тебе сімейне життя: відчуваєш лікоть дружини?

– Тільки за столом в гостях.

– Ти, куме, маєш таку гарненьку жінку, що тільки я подивлюся на неї, то відразу повторюю собі: «І не введи нас у спокусу».

– Ти, куме, коли б знав її так добре, як я, то повторював би про себе: «Але визволи нас від лукавого».

– Ти знаєш, куме, моя жінка зі своєї старої спідниці нашила мені чудових краваток!

– Та то дурниця! От моя дружина з моїх старих краваток і пошила собі нову спідницю!

– Куме, з якого часу ви знайомі зі своєю жінкою?

– З дитинства. Пам’ятаю, коли я колисав її на руках, вона любила ляпати мене по лисині.