Розділ «Анекдоти давні і сучасні»

– Чого ти такий сумний, куме?

– Бо жінка знову розбила горня.

– І чого журитися?! Моя жінка часто таке робить.

– Але моя розбила його у мене на голові!

– Куме, а чого це в тебе синець під оком?

– А нехай не лізуть!

– Кумо, файного ґазду маєте. Як сонечко!

– Ти вгадала: як звечора піде, то аж вранці з’явиться.

На лаві сидить кум Іван, під ногами порожня пляшка, з кишені стирчить інша. Підходить кум Степан:

– Куме, ну чого ти так побиваєшся?

– Жінка пішла до сусіда… Уже три дні…

– Та не переймайся. У вас же діти, господарство. Погуляє, отямиться та й повернеться.

– Саме цього я і побоююсь…

– Куме, а скільки років ви одружені?

– Та, жінка каже, що п’ятнадцять років, а мені здається, що вже років з п’ятдесят.

– Куме, ви взяли жінку з любові?

– Ні, із Жмеринки…

Прийшов кум Іван до кума Петра весь закривавлений.

– Куме, що трапилось?

– Пес вкусив.