TextBook – Гов! – хрипів старий.
– Ти живий? – Живий!
– А кого забило?
– Близнюків!
– Я з них ніколи потіхи не мала. Навіть в такий день мене нервують.
А за хвилю:
– Льондзю!
– Гов!
– Скажи Рузі, най вбере майтки, бо вже знов поліція наступає. Після цього закалатав кулемет, і Рузя кинулася шукати свої майталеси.
Я зрозумів, що нам небагато зосталося.
Бодьо одною рукою вперто ладував гармату. Тепер вже було по цимбалах, куди вона стрелить, бо поліція перла зі всіх сторін. Матінка з Максом вистромляли свої вила то у вікна, то в двері, щоби вороги знали, яка їх грізна зброя чекає.
Стрийко спитав:
– Бодю, будеш стрілєв?
– Буду.
– Ну, то бувай здоров.
Гармата гугупнула так, що на протилежній стіні з'явилися ще одні двері, а одна поліцейська машина радісно спалахнула. Шкода, що Бодьо того вже не побачив.
На даху пролунав гуркіт, а потім голос стрийни сповістив:
– Льондзю! – Гов!
– Я вже полетіла!
– Царство тобі небесне, – перехрестився стрий, коли стрийна важко хляпнула на подвір'я.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ги-Ги-и» автора Винничук Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ги-Ги-и“ на сторінці 11. Приємного читання.