Розділ «ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА»

Долина совісті

— Це фантазія… Творчий політ думки. Але це найбезневинніша інформація з усього, що я маю намір… Мда. Вам знайоме таке ім’я — Оскар Сніг?

— Так, — повільно сказав Влад.

— Можливо, ви бачили його на упаковках з вітамінами, льодяниками від болю в горлі, мікстурами, що цілюще впливають на потенцію й інше. Оскар Сніг — фармацевтичний, можна сказати, король. Багатющий. Удівець. Донька і двоє дорослих онуків. Усі вони зовсім не були в захваті, коли батько-дідусь оженився знову, причому на молодій, безрідній, рішучій жінці… Коротше, на нашій із вами Анжелі Стах. Це сталося чотири роки тому…

— Розумію, — сказав Влад.

— Скажу відразу, що всі побоювання доньки й онуків виправдалися вповні. Ця жінка вийшла за Сніга заміж тільки заради грошей. І вона казала про це без дещиці ніяковості, мало не в обличчя чоловікові й новій рідні. Вона мала за ніщо його почуття, буквально топтала його під ноги… Я переговорив з декількома свідками, всіх їх страшенно дивувала поведінка старого магната, який ніколи в житті не був сентиментальним, легкодухим, нерішучим… А ця жінка вила з нього линви! Вона то йшла, то поверталася, а він був цілковито зломлений і пробачав усе. Кошмар — а всі свідки, з якими я розмовляв, не змовляючись, називали цей шлюб кошмаром, — тривав три з половиною роки. Потім Сніг ні з того ні із сього змінив заповіт на користь дружини. Донька й онуки вжахнулися… а через кілька днів старий умер! Упав на ранковій пробіжці. Раптова зупинка серця. Йому було за сімдесят, але він був здоровий, займався спортом… Потяглося слідство. Спершу донька Сніга наполягала на тому, що молода корислива дружина якимсь чином убила старого. Довести це їй не вдалося. Потім заповіт у суді оспорювався. У родичів покійного був значний шанс відсудити свою спадщину назад, прецеденти мали місце, і не раз… Однак найурочистішої миті, коли справу було практично виграно, — родичі відмовилися від претензій. Знаєте, чому?

Богорад зробив ефектну паузу. Влад терпляче чекав.

— Бо пані Стах пригрозила їм, — неголосно повідомив детектив. — На моє щастя, будинок у Снігів великий, повнісінько челяді… цікавої, як заведено. І я зумів довідатися, про що говорили родичі покійного магната з його вдовою за день до того, як справу про перегляд заповіту було припинено. Вона їм пригрозила. Вона сказала приблизно таке: якщо ви не зникнете з мого шляху, я зроблю з вами теж саме, що зробила з Оскаром. Ви лизатимете мені задницю стільки, скільки я захочу. А коли мені набридне, здохнете… Саме такими приблизно словами.

— І вони повірили?! — не втримався Влад. — Дорослі люди, ображені, пограбовані… повірили?

— Повірили, — запевнив Богорад, і його сірі очі угвинтилися у Владове обличчя двома чіпкими шурупами. — Вони — повірили… Вони її боялися. Давно. Вони впевнені, що вона відьма.

Влад розреготався.

У цьому сміхові потонули напруга останніх місяців, самоскид з жовтогарячою кабіною, усвідомлення принизливого рабства до скону. Владу було по-справжньому смішно. Він сміявся щиро і безпосередньо, як дитина в цирку.

Богорад дивився на нього з дивним виразом. Щонайменше стурбовано.

— Вибачте, — сказав Влад, витираючи сльозу. — Але це справді дуже смішно. Отже, вона відьма?

— Я не все розповів, — замогильним голосом зізнався Богорад. — Так, дивно, що дорослі, як ви кажете, і зовсім не легкодухі люди купилися на таку дитячу, як нам здається, погрозу. Проте вони бояться пані Стах. Настільки, що згодні відмовитися від цілого статку!

— Неймовірно, — сказав Влад без усякого подиву в голосі.

Богорад насупився:

— Це тільки початок… Я став длубатись далі. До того, як вийти заміж за Оскара Сніга, наша фігурантка якийсь час була «цивільною» дружиною Єгора Єлистая… Пам’ятаєте, був такий телеведучий? Дуже популярний років шість тому?

— Він, здається, наклав на себе руки? — запитав Влад, знову підбираючи пальці в черевиках. — Ходили такі чутки…

Богорад кивнув:

— Так. Він вистрибнув із п’ятнадцятого поверху через кілька днів по тому, як востаннє посварився зі своєю дружиною… з пані Анжелою Стах.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Долина совісті» автора Дяченко М.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА“ на сторінці 14. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи