Розділ «Юрій Андрухович Листи в Україну. Вибране»

для гостроти і свіжості в серцях

репрезентуєм підземельні кості.

Панове, всі ми ходим по мерцях,

як по мостах. Вони лежать під нами,

тверді, мов підмурівки у домах —

ростуть униз невидними вогнями.

Пройміться світлом ницих костомах!

Розкішно вам у ложі, мов на лоні,

на галереях — тупіт і аншлаг,

ви так бурхливо плещете в долоні,

немовби винні в смерті бідолах.

Панове, цить!

                  (Стікає воском люстра.)

Мерці мерцями, їм не в голові.

А ми — мов лишаї на тілі людства —

голодні, геніальні і живі.

Тож порятуйте нас! І лорнетуйте

худу й безкровну шкіру галатей.

Подайте хліба, рани побинтуйте —

панове, всі ми схожі на людей,