Розділ «Юрій Андрухович Листи в Україну. Вибране»

зігравши королів і принців крові,

у вицвілих плащах, мов у мішках,

підем у тьму — в мансарди вечорові

і спати полягаєм на дошках.

3. Нашіптування з віків

В 1885 р. Франц-Йосиф відвідав знову Замок у вечірній порі, в каварні гостила його шляхта, з балькону каварні цісар оглядав ілюмінацію Львова на його честь.

І. Крип’якевич. «Історичні проходи по Львові»

Мій цісарю, хвала тобі — яка щаслива нація,

що ти ступив на наш пісок вечірньої пори.

Кущем небесним зацвіла ясна ілюмінація,

остроги в тебе сріберні. Ти дивишся з гори.

І дим ракетниць очі їсть — яке палке зворушення!

У церемоніймайстра з напруги карк упрів.

Ми всі готові хоч на смерть, мов посполите рушення,

і сльози капають з очей гицлів та шандарів.

(Наш загумінок став як сад. Петардами і бомбами

обстріляно небесне дно для більшої краси.

Оркестри віддано ревли тромбонами і тромбами,

повії прали неґліже і пудрили носи.)

Ілюмінація! Оркестр! Волаємо і граємо: