Розділ «Частина перша»

Літечко в човночку!

Спів дзвінкий та радісний. І здається навіть, що сонце у високості посміхається, пташки голосніше співають. А дітлашня не припиняє бавитися. І все те Мальва несподівано бачить яскраво, очима проклятого чи проклятої, очима його минулого, наче сама там перебуває. Сміх дитячий та настрій щасливий дзеленчать над рікою. Діти з-поміж себе вибирають дівчину і ставлять у центр кола. Тупцяють щосили ніжками, промовляючи:

За Сонцем йдемо,

Хоровод ведемо.

О, дай Боже, Дажбоже!

Ведемо!

Ой, Весно-Красна!

Що нам принесла?

Сніг розтопила,

Луки напоїла?

Дівча в колі відповідає:

Принесла водиці

З глибокой криниці.

Принесла травиці,

Листя на вербиці.

Принесла я літечко,

І краснеє житечко.

Картинка враз змінюється. І вже видно село. Давнє, з білими хатами-мазанками, як у підручнику з народознавства. Вуличками бігає малеча, тримаючи перед собою в руках маленьких випечених пташат-жайворонят та імітуючи політ птаха. Такі пиріжки бабуся Горпина пече, коли приходить днина зустрічати весну. Здається, вона випадає на 9 березня. Так птахів з вирію викликають. І так яскраво в тому видиві Мальва бачить, як діти бігають від воріт до воріт, весело галасують та співають:

Пташок викликаю з теплого краю,

Летіть, соловейки, на нашу земельку,