Розділ «ЧАСТИНА 1»

Нема ката на вар'ята.

— Тут не вказано, як вас звуть. Серце в Томи тьохнуло. Невже?

— Не вказано?

— Ні. То як?

— Василина Калістратівна. Де ти взяла цю візитку?

— Дуже колоритне ім'я…

— Дякую, але ти не відповіла.

Жінка зробила ще кілька кроків, на неї впало світло, і на її лиці затанцювали тіні від гілля, схожі на довгі, темні шрами. На живі шрами.

— Я знайшла її сьогодні, о восьмій ранку, на Куренівці. Я там живу. Знаєте, де це?

Тамара знала, де це. Ще вона знала, що скоро теж буде там жити.

— Я можу глянути на неї?

— Звісно. А ви справді володієте магією вуду?

— Справді, — крізь зуби процідила Тома, хапаючи простягнуту їй картонку. Собою вона вже точно не володіла.

— А що таке магія впливу?

— А це коли я велю тобі «заткайся!», а ти це виконуєш без питань і образ, як от зараз. Молодець. Магія — це легко. Це…

Примарного типу дівулі під твоїм вікном, які до ранку не доживуть, якщо негайно не дізнаються все про магію впливу.

— Що — це?

— Це вона.

Це справді була вона. Перша Тамарина столична візитка, сигнальний екземпляр, на якому забули вказати її прізвище, і вони з Ритою реготали, замість того щоб розсердитись, як того остерігались працівники поліграфічної фірми.

— Давай Магія буде твоїм ім'ям, — промовила Туся.