Розділ «Епілог Найостанніший слід»

Графиня Ядвіга писала про останні події в їхньому маєтку, про те, яка погода, урожай, і описувала це якось так по-філософськи, що було враження, про яке вже сказав мій знайомий. Вона ділилася з донькою своїми роздумами про життя. І все-таки лист писався не заради цього. Наприкінці його графиня Ядвіга питала Пауліну, чи вона пригадує, як одного разу, коли донька була вже майже дорослою, до їхньої садиби зайшов мандрівний православний монах. Графиня Ядвіга писала, як вона вийшла до нього і раптом впізнала в старому, згорбленому і бородатому чоловікові того, з ким провела найнесхожішу на всю решту життя ніч. Тоді вона скрикнула і ледве не впала на землю.

«Я шукала опори і не могла її знайти, – цитував мені приятель рядки з листа Ядвіги Войцицької. – Здавалося, весь світ пливе кудись від мене. Я хотіла б померти в ту мить. І водночас хотіла, щоб її можна було назвати цілим життям. Він кинувся до мене, підтримав, не дав упасти».

– Тихо, – сказав Прокіп Марушко. – Я нічого не хочу і нічого вам не зроблю поганого. Якщо вдома моя дочка, нехай винесе мені води.

«Коли ти винесла йому води, – писала графиня Ядвіга своїй дочці Пауліні, – я дивилася, як твій батько, так, твій справжній батько, прости мене, Пауліночко, якщо зможеш, бо я не можу без цього визнання померти. Я дивилася тоді, як він п’є воду, а, випивши, вклонився тобі. Здавалося, світ стискається до однієї малесенької грудочки, і ця грудка стискає мені горло, не даючи закричати».

Де і під яким ім’ям він жив, у якому монастирі? У яких місцях мандрував, де знаходив притулок перед тим, як прийти до цієї садиби, ніхто, напевне, не дізнається. Як і того, що він передумав і пережив за ці роки. Що відбулося в його зраненій і хворій душі…

Потім він пішов – бородатий, згорблений дідуган у чорному чернечому одязі. Вони обидві – мати і дочка – довго дивилися вслід самотній Божій людині, поки його не сховали дерева такого ж старого, уже не плодоносного саду. Стояла золота осінь і, опадаючи, жовте і червоне листя засипало сліди цієї людини.

Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!