— Прийдеш?
— Дійсно, цього говорити не треба. Але певен, працювати у кабінеті їй сподобається.
— Можу собі уявити: як засяде там — бе-те-ером потім не витягнеш. Таке мале, а таке упертюще…
— Що і слід було довести.
Остап через силу ковтнув.
— А ти… що будеш робити?
Щось ніби й цей зібрався його жаліти?
— Піду в садочок, наїмся хробачків…
Чи всім перед зустріччю з чужими дідусями такі шикарні ідеї спадають на думку, чи лише особливо обдарованим?
— …Кулис Людмила Євгенівна.
— Я на роботі, тому…
— Вас попередили, що інформацію про Дудія Ігора Васильовича не можна розповсюджувати?
— Ви хто?
— Я захищаю інтереси людини, якій ви передали цю інформацію.
— Ця інформація може їй зашкодити?
— Ні, але ви з таким самим успіхом могли передати цю інформацію злочинцю.
— Але ж не передала.
— Звідки ви впевнені, що ця людина не є тим самим злочинцем?
— Ви серйозно?
— Цілком.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Репетитор» автора Хома Анна на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Анна Хома Репетитор“ на сторінці 134. Приємного читання.