Ванда зробила третій, останній крок, упершись спиною в стіну – далі відступати вже просто не було куди.
– Дякую. Чому я мала б турбувати вас… Дозвольте, я сама…
– Не відмовляйте в маленькому задоволенні.
Настирна рука вже забирала в неї валізу.
На них почали звертати увагу.
Єрмолов наближався. Здається, він перший відкинув усілякі сумніви стосовно того, що має статися.
– Не чіпайте. Гер Хольман… Заберіть руку…
– Та що за…
Ванда, утративши рештки обережності, відштовхнула його.
– Я прошу вас, дайте мені спокій.
Тепер звичний хтивий прищур різко змінився. Ванду свердлив поглядом ворог, жорстокий та невблаганний.
– Що ви несете на залізничну станцію, пані Мостовська? – запитав Хольман голосно, поклавши руку на кобуру. – Я вимагаю відповідати!
– Там мої особисті речі.
– Поставте валізу на землю. Відкрийте її. Покажіть особисті речі.
– Це непристойно, я…
– ВІДКРИЙ ВАЛІЗУ, ПОЛЬСЬКА СУКО!
Пальці Франца Хольмана розстебнули кобуру.
Його водій уже виходив із машини – спішив на допомогу шефові.
Ванда розстебнула жакет, швидко, ґудзик за ґудзиком. Хай під ним була блузка, усе одно такий жест магічно діє на чоловіків. Хольман не виняток, і вона виграла в нього кілька потрібних дорогоцінних секунд.
Ще стискаючи прокляту ношу лівою рукою, правою Ванда висмикнула з-за пояса пістолет.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чорний ліс» автора Кокотюха А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина четверта Хмара“ на сторінці 11. Приємного читання.