Обіцянка.
Вона також у якийсь спосіб пов’язана з мертвими?
З огляду на те, в якому місці вона її дала, обіцянка не може бути пов’язаною з живими.
Як казав батько?
Час — це те, у що ми віримо.
Може, й життя це теж «те, у що ми віримо»?
Може, ми просто віримо в те, що живі?
Може, ми просто віримо у те, що хтось помер?
«Тож немає розлук, тож даремно
прощення благали
у померлих своїх…»[8]
Як далі?
Ліза підійшла до полиць і відшукала книжку, яку Ерік порадив перечитати. Вона любила вірші цієї людини. Що з ним урешті-решт сталося? Одного дня він просто зник. Щезли його книги, і більше жодного звуку не було про нього. Чи живий він? Чи був людиною? Чому його книга тут? Ліза погортала сторінки, прагнучи відшукати відповіді.
«Тож немає розлук.
Наша зустріч — від тлінного втеча.
Тож зненацька нас хтось
у пітьмі обіймає за плечі,
нас виповнює ніч,
і, наповнені млою й спокоєм,
стоїмо ми усі над сліпого безмежжя рікою».
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Елізіум» автора Чибізова Наталія на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина 2 Дім на краю вічності“ на сторінці 30. Приємного читання.