Я рад почути диво потайне,
оте Ніщо, коли воно шепоче,
так ніби щось мені сказати хоче.
Дивуюся — нерідко світ мене
пригноблює своєю німотою,
а мертва мушля розмовля зі мною.
СТАРА ВІОЛА
Ношу глибоко в серці твої звуки,
стара віоло, люба ти мені —
твоїх вібрацій тембри грозяні,
твій голос, повен жалощів і муки.
Із пралісу, де в тьмі шуміли буки,
кора згнивала, повна комашні,
де віли танцювали навесні,
вмліваючи від людської розпуки,
походить дерево твоє. Воно
налите пурпурами орхідеї,
світанків злотом, що цвіли давно.
Коли торкне смичок струни твоєї,
так ніби в лісі забринить бджола, —
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВІТОВИЙ СОНЕТ“ на сторінці 286. Приємного читання.
TextBook