Що на могилі матері зросла.
«Моя спокревнице, я проти зла
Стою — так ти стоїш на хуртовині;
Я вгору зводжу крила соколині,
Як ти гілки — в дні літнього тепла.
Я віддаю плоди свого живла,
Як ти червоні кетяги — людині;
Корінням я торкаюсь так, як ти,
До серця материнського. І неба
Я на собі підношу три пласти,
Як ти, але мені ще сили треба
На те, щоб сонце піднести в сльозі,
Як піднімаєш ти його в росі!»
1978
* * *Степ навкруги. В траві — стежина біла.
Безмежна тиша. Мирна далина.
Втім, біля мене куля розривна
Із присвистом скаженим пролетіла.
В землі, як та гадюка вогнетіла,
Вмлівіч пропала — вибухла вона.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дмитро Павличко СОНЕТИ“ на сторінці 120. Приємного читання.