Там біле світло, схоже на лілею,
Запалює блакить, як та гроза.
А там димують гори, наче рани,
Вкриваються вогнем материки,
Болінням людства світять океани.
Куди ж те сяйво лине? Де зірки,
Що повертають на свої екрани
Забитих душ невигаслі думки?!
1977
* * *У кратері нічного стадіону
Я був один, як в небі молодик.
Плив наді мною хмари темний лик,
Нагадуючи Перуна з бетону.
Летів літак. Він іскру ніс червону
Між крилами, немов букет гвоздик…
Втім, вибухнув футбольний шум і крик
У серці перекинутого дзвону.
Болільники ревіли звідусіль.
Перун кривив божественного рота.
Літак у сітці бився, як мотиль.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дмитро Павличко СОНЕТИ“ на сторінці 112. Приємного читання.