Розділ «ПРИМІТКИ»

с. 304. Д і о с к у р и — сузір'я Близнят.

Е о л — в грецькій міфології бог вітрів. При світлі Діоскурів він ховає вітри у мішок.

с. 305. П а р к а — в римській міфології богиня народження, яку ототожнювали з грецькими богинями мойрами. Парки прядуть нитку життя, а коли приходить смерть, обтинають її.

«Я з позовів куватиму динари…» — тобто «зароблятиму гроші за адвокатські послуги».

с. 306. «Святий Марко — найближчий мій сусід». — Хата Прешернів стояла біля церкви святого Марка.

с. 316. Е к з и с т е н ц і а л і с т и — прибічники екзистенціалізму (від лат. слова «existentia» — існування), напряму в сучасній буржуазній філософії, який первинним щодо буття оголошує поняття існування і ототожнює його з суб'єктивними переживаннями людини.

с. 322. С т і к с — за грецькою міфологією, найбільша ріка підземного царства померлих.

Т и т а н и — за грецькою міфологією, божества старшого покоління, діти Урана і Геї (Землі).

У р а н — уособлення неба, одне із найдавніших божеств грецької міфології.

А р т е м і д а (Діана) — в античній міфології богиня мисливства, покровителька звірів.

с. 323. Р е я — за грецькою міфологією, Кроносова дружина, мати Зевса.

Е р е б — за грецькою міфологією, найтемніша частина в підземному царстві померлих Аїді.

Г і б л а — назва кількох стародавніх міст на Сицилії, а також південного схилу гори Етни.

С и р а к у з и — місто на Сицилії.

с. 324. С е к с т і й  К в і н т (І ст. до н. е.) — римський філософ-стоїк, піфагорієць, заснував філософську школу в Римі.

Ф а в н — за грецькою міфологією, козлонога істота, що живе в лісі. «Антоній і Клеопатра» — Марк Антоній (82-30 pp. до н. е.), римський політичний і військовий діяч, сподвижник Цезаря. 37 р. до н. е. одружився з Клеопатрою (69-30 до н. е.), останньою царицею Єгипту з династії Птоломеїв.

Флот Антонія був розбитий армією Августа Октавіана.

с. 329. «Перстінчику, ти був іще хвилину тому…» — Цей анонімний твір можна, мабуть, вважати першим слов'янським сонетом. Він узятий з найстарішого рукописного збірника хорватської лірики, укладеного переписувачем літературних творів Нікшею Ранією (1490-1577). Нікша Ранія заніс цей сонет без прізвища автора до своєї книги. Можна припустити, що сонет був створений десь у першій половині XVI ст.

с. 330. К р и ж а н и ч Юрій (біля 1618-1683) — філолог і мислитель, за національністю хорват. Прихильник ідеї єдності слов'ян. Перебуваючи в Росії (1659-1676), написав «Руську граматику» та інші праці.

Є р и х о н — за біблійною легендою, місто в ханаанській землі, мури якого впали від звуку труб ізраїльтян, що прийшли туди з Єгипту.