— Я взагалі не засинала. Спершу налагодила портал, тоді зустрілася з тіткою Зареною та паном Стоїчковим, розповіла їм про Кейта, а потім вивчала секретні архіви Ради, які багато в чому прояснили Кейтові слова.
— А саме? — спитала заінтриґована Аліса.
— Річ у тім, що Конор МакКой залишив своєму старшому синові… Ні, стривай! Це довга історія, а тут невдале місце для такої розмови.
— Твоя правда, — погодилась Аліса. Вона перекрила воду і взяла шампунь. — Розкажеш пізніше. А поки роздягайся — і мерщій до мене.
— Не хочу, — відповіла Маріка. — Зараз я втомлена.
— Душ збадьорить тебе.
— Отож-бо. Після душу я ще довго не зможу заснути. А мені треба хоч трохи поспати. Через сім тутешніх годин розпочнуться збори Ради, і мене запросили взяти в них участь. Оце збігаю на кухню, попоїм — і в ліжко. Ти вже снідала?
— Ще ні. Принеси мені кави та булочку.
— Гаразд, я скоро. — Маріка вийшла з ванної.
Поки її не було, Аліса закінчила митися, витерлася великим ворсяним рушником, надягла халат і повернулася до спальні. Там зачинила шафу з порталом і лише після цього розсунула щільні штори на вікнах, впустивши до кімнати денне світло. Згасивши вже непотрібний нічний світильник, вона влаштувалася на м’якому пуфику перед туалетним столиком з дзеркалом і стала сушити волосся феном. Якраз тоді з’явилася Маріка із замовленим Алісою скромним сніданком. Поставивши маленьку тацю на шафку біля ліжка, вона взялася допомагати кузині й одночасно розповідала їй про Конорів Заповіт. Аліса уважно слухала, іноді щось уточнювала, але нечасто, бо Маріка, як це віддавна повелося між ними, сама вгадувала більшість її запитань і відразу ж давала на них відповіді.
Після того, як Алісине волосся було висушене й розчесане, дівчата пересіли на ліжко. Маріка продовжувала говорити, а Аліса неквапно пила каву і їла булочку. Коли розповідь було закінчено, вона розгублено похитала головою:
— Ні, це неймовірно! Заборона… чаклуни-Послідовники… Кейт у них на службі… Цікаво, він служить їм добровільно чи під примусом? А якщо так, то під яким саме?
Маріка невизначено знизала плечима й зітхнула.
— Краще поговоримо про це згодом. Зараз у мене в голові цілковитий безлад. Мені просто необхідно відпочити.
Підвівшись, вона стала роздягатися. Свою сукню акуратно розклала на великому кріслі, зате спідниці та панчохи недбало кинула на стілець і швиденько шаснула під ковдру. Аліса, ласо облизнувши губи, розстебнула халат, проте Маріка зупинила її:
— Навіть не думай. Я хочу спати.
— А як щодо снодійного? — запитала Аліса, погладжуючи пальцями звабливий трикутничок чорного волосся внизу свого живота.
— Апетитне снодійне, — погодилася Маріка. — Але боюся передозування… Будь-ласка, зсунь штори.
Аліса виконала її прохання, потім усе ж зняла халат, надягла сорочку і вляглася поруч з Марікою.
— Просто полежу з тобою. Може, так ти швидше заснеш.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Заборонені чари» автора Авраменко О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга ПОСЛІДОВНИКИ“ на сторінці 40. Приємного читання.