Розділ третій Ютланд

— Що жінок більше, ніж чоловіків? — спробував угадати я. — Так це ніяка не дивина. На Ютланді існує полігамія, і відповідно плануються сім’ї. На одного хлопчика народжується в середньому по дві дівчинки.

— Та ні, це мені зрозуміло. Я про іншу дивину.

— Про яку?

— Ми гуляємо містом уже п’ять годин, а ще не зустріли жодної гладкої людини.

Я знизав плечима.

— Правду кажучи, не звертав уваги.

— А от я звернула. Іноді трапляються пухкенькі жіночки й дебелі чоловіки — але в міру. Ні разу не помітила справжнього товстуна або товстухи.

— Можливо, на цій планеті огрядність вважається за потворність, — припустив я. — Тому всі ютландці стежать за своєю вагою.

— Це не пояснення, — заперечила Ліна. — На Октавії я не знала жодної гладкої жінки, яка б не хотіла схуднути. Вони, бідолашні, й на дієтах сидять, і лікуються, й спортом займаються, але не всім це допомагає. Особливості обміну речовин і таке інше. Для вас, чоловіків, огрядність не така страшна, але для нас, жінок, це справжня трагедія.

— Щодо себе можеш не хвилюватися, — усміхнувся я, обійнявши її за тонку талію. — Кому-кому, а тобі погладшати не загрожує.

— Це зараз не загрожує. Але з роками… — Ми якраз проходили повз аптеку, і Ліна зупинилася. — Зайдемо на хвильку?

— Як хочеш, — з зітханням погодився я.

Під час прогулянки ми раз по раз з Ліниної ініціативи заходили „на хвильку“ в різні крамниці, і при кожному відвідуванні вона просила мене щось купити. Її сумочка була вже пхом напхана всіляким дрібничками, а речі більшого розміру (серед яких було два косметичні набори, кілька гарних і до біса дорогих суконь та з десяток комплектів звабливої білизни) я просив надіслати нам додому через службу доставки. Після цього ми швиденько зникали, перш ніж до продавців доходило, чию адресу я їм вказав.

Відвідувачів у аптеці було небагато, і всі вони поралися біля автоматів, що видавали ліки за рецептами. А ми з Ліною пройшли в консультативний відділ, де знаходився один лише літній аптекар, увесь до наших послуг.

— Добридень, сер, — звернулася до нього Ліна англійською, старанно копіюючи місцеву вимову. — Що ви можете порекомендувати для схуднення?

Аптекар зміряв її тендітну струнку постать оцінливим поглядом.

— У вашому випадку, місс, вистачить просто не зловживати солодощами, — відповів він з усмішкою. — Якщо зір не зраджує мене, то ви не маєте ані грама зайвої ваги.

— Це для однієї моєї знайомої, — зробила уточнення Ліна. — Вона схильна до повноти.

— З фізіологічних причин, чи від надмірного вживання їжі?

— Швидше друге.