Розділ «Андрій Кокотюха Колекція гадів»

Плазун Федорович помовчав, пожував губами.

— Та я й не надто сумніваюся. Так, все, йди в клас!

— Анатолію Федоровичу! — обличчя Завгороднього витягнулося з подиву.

— У клас, я сказав! — підніс голос Плазун. — Сьогодні виняток. Далі побачимо.

8. Військова нарада

У той день нічого більше не трапилося.

Хіба на великій перерві Максим і Денис побачили Юру Балабана: він гордо виступав поруч із двома іншими членами Групи залізного порядку з широкою червоною пов'язкою на рукаві. Патрулі ГЗП за розпорядженням директора стежили, щоб на перервах учні вели себе культурно.

Потім, уже після школи, Білан запропонував Черненкові, як колись повелося, зібратися в Бабусиній Хаті попити чаю. Заодно обмізкувати ситуацію, що склалася. Денис був тільки «за», але без жодних пояснень привів із собою Оксану.

— Вона в курсі наших справ, — сказав він. — У неї на очах сталася ранкова пригода. Вона, як кажуть по телевізору, тепер у потенційній групі ризику. Кожен учень нашої школи в принципі може постраждати від Плазуна.

— Я думав, ми поговоримо без свідків... — почав був Максим.

— Піду, — Оксана підвелася.

— Сядь! — гаркнув Денис і повернувся до Максима: — Якщо ми команда, то або говоримо разом, або сиди тут сам.

— Ми команда, коли ходимо в кіно, чи на концерти, чи... я не знаю...

— Старий, Оксанка, по-моєму, довела не один раз: вона свій хлопець і не підведе.

— Я — дівчина, — виправила Тіна.

— Вона — своя дівчина, — виправився Черненко. — Значить, братиме участь у нараді на рівних із нами правах.

— А тут демократія. Жодних спеціальних прав. І жодних спеціальних порушень, — зітхнув Максим. — Добре, давайте пити чай і думу думати.

— Я все ж таки дівчина. Чайником займуся, — визвалася Оксана, тим самим розрядивши обстановку.

Коли вона зникла на кухні, Денис з неприхованою ворожістю зиркнув на Максима.

— Чого ти виступаєш?