— Хто?
Запитував чоловік.
— Міліція! — гаркнув Горілий, сподіваючись — тон і манера викличуть довіру.
Недарма надіявся. Оббита залізом хвіртка прочинилася, біле обличчя чоловіка, котрий вистромився з-за неї, гармонійно зливалося з довколишнім туманом.
— Ви уже були…
— Я ще не був! — у голосі Горілого брязкав метал. — Є ряд питань. Ви хто? Документи?
— А я…
— Все ясно, — Сергій рвучко смикнув хвіртку на себе, потіснивши чоловіка в плащі, накинутому на светр, — кирпатого розпатланого очкарика. — Галина Коваленко вдома?
— Вдома, тільки…
— Давайте пройдемо, — тон Горілого далі не передбачав заперечень. — Ви так і не назвалися. Документи є? Паспорт…
— Водійські права, але…
— Без «але»: права тільки в Америці посвідчують особу. Надивляться телевізора, мня…
— До чого тут телевізор? — очкарик остаточно перестав щось розуміти.
— Хто такий, питаю? Чи забрати для з’ясування?
— Куди забрати…
— ТУДИ! Прізвище!
— Позняков…
— Хто такий?
— Я ось тут…
— Бачу, що ти ось тут! У будинку є ще хтось?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Пророчиця» автора Кокотюха А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Андрій Кокотюха Пророчиця“ на сторінці 19. Приємного читання.