Розділ «Маріанна Кіяновська ДО ЕР. Вибране»

Від спогаду, від того, що забув.

Нашарування тіней у берилі —

Як несвободи тектонічний зсув…

Люблю тебе, бо ти мені нізвідки.

Люблю тебе, бо ти мені весь час.

І босі ноги — порожнечі свідки —

Стають як крила ангелів для нас.

«Яструбине вино, яструбине крило для Марії…»

Яструбине вино, яструбине крило для Марії.

Відгадати б загадки, промовлені тричі по три.

Хижий звір Одкровення із темного боку надії

Щирить око, як пащу, в яку западають вітри.

Пригадай мені знову, що — наше, і що — сокровенне.

Відчитай по молитві за кожного, хто не дожив.

Чи зумієш спастися, спасенним прийшовши до мене,

Серед світу у травні? Колись ти мені говорив

Про тамованість долі у кожній маленькій юдолі.

Пасувало б забути, та нині й загадки не ті.

Яструбине вино для Марії — від долі до долі.

Яструбине вино — як причастя святе во Христі.