Розділ «Сергій Жадан Життя Марії»

годувати плоттю своєю замерзлу рибу,

поїти кров’ю своєю солончаки,

відбиватись луною в дзвінкому пташиному крику?

А смерть чекає в полі, не заходить у дім,

і до смерті підходить хлопчик, і говорить: «ходім, ходім,

покажу тобі наші статки й комори,

у мене, — говорить, — немає страху і немає покори.

Бачиш, скільки світла в цім просторі золотім?

Стане на всі пташині гнізда й зміїні нори».

…Їх тут стільки стоїть — радісних і сумних.

Але доки вона теж стоїть поміж них,

доки вона співає разом із ними —

з усіма радісними, усіма сумними —

смерті немає, немає нещасть і лих.

Горять вогні,

засинають тварини,

тривають зими.

Переклади

Чеслав Мілош

Пісенька про кінець світу