Розділ «Сергій Жадан ТАМПЛІЄРИ Нові вірші, 2015—2016»

чорним чорнилом випалює сніг.

Все, що знане й давно відоме —

читати дерева, ніби псалми.

Пишеться, пишеться без утоми

книга полів цієї зими.

Сонце гусне в гарячому інеї,

обпалена шкіра, і поза тим —

світла граматика твого імені,

якою пишуть подяки святим.

Не знаючи що це за мова і звідки,

хто збирав її в словники,

але пишуть подяки запеклі підлітки,

пишуть похмурі чоловіки.

Приходять в церкви і стоять там доти,

доки їх не покличуть звідтіль,

і співають, не знаючи, що таке ноти,

люблять, не знаючи, що таке біль.

Важкі розлами русел і вирів.

Срібне проміння гілок і трав.

Підспівують ті, хто любив і вірив.