TextBook Сидить дочка край віконця,
Коли хоч — дивися!»
«Не погожа в ставу вода —
Піду до криниці,
Не звичайна дочка твоя —
Піду до вдовиці!
У вдовиці дві світлиці,
Ще й третя палата,
А в дівчини одна хата,
Та й та неприбрата.
У вдовиці дві світлиці,
Гарні вечорниці,
Стоять чари заправлені
В бутлях на полиці».
Затихла сопілка, і тут Овсій Болбот, який до цього часу тільки тримав у руках бубон, заторохкотів ним поверх голови і крикнув Степану:
— Танцювальної вріж!
Засвистіла свиріль, ударив бубон, підхопився Іван, а за ним — Павлина, і завертілося двоє, а в решти тільки п’яти свербіли, та піч «стояла посеред хати».
Ой лопнув обруч коло барила,
Дівчина козака та й обдурила…
Заспівала Галина дзвінким голосом, і разом всі підхопили приспів:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вітри сподівань» автора Кільченський Володимир на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Володимир Кільченський Вітри сподівань“ на сторінці 21. Приємного читання.