Розділ «Оповіді визволителя»

5

І ось 1 вересня 1983 радянський Су-15ТМ завалив південнокорейський лайнер.

Армія — сторожовий пес держави. Коли в будинок вдерся злодій, хороший пес на нього кидатися не буде. Злодій може забрати все, що йому сподобалося, однак піти пес йому не дозволить. Лиш тільки злодій попрямує до дверей, ласкавий песик з’явиться з-під столу і ввічливо вищириться: порву, не випущу!

Саме так діяла система ППО СРСР 1 вересня 1983 року. Поки лайнер знаходився в повітряному просторі країни, йому пропонували здійснити посадку на радянський аеродром для розгляду, навіть вели попереджувальний вогонь, проте не збивали. А лиш тільки порушник попрямував до виходу, перехоплювачі ППО не дозволили йому піти безкарно.

Як мали б чинити вожді Радянського Союзу, отримавши повідомлення про те, що трапилося? Дуже просто. Негайно, в ту ж хвилину треба було опублікувати заяву уряду СРСР: наш повітряний простір порушив іноземний літак, на вимогу здійснити посадку не реагував, наказом уряду СРСР літак збитий! Уряд Радянського Союзу заявляє, що кожний порушник, який не підкорятиметься законним вимогам, буде збитий при спробі уникнути покарання за свій злочин.

Від уряду Південної Кореї слід вимагати пояснень, вибачень, покарання винних і матеріальної компенсації за витрату палива, боєприпасів і льотного ресурсу, витрачених на знищення порушника.

Наступного дня слід оголосити, що при захисті священних рубежів нашої Батьківщини відзначилися генерали і офіцери Радянської Армії, всі вони представлені до високих державних нагород. Батьківщина знає своїх героїв. Батьківщина їх не забуде!

6

А товариш Андропов перепудився. Насамперед він наказав повідомити, що ні він сам, ні його мудрі соратники по Політбюро про долю літака нічого не знають. Знають тільки те, що літак, порушивши повітряний простір Радянського Союзу, благополучно і без перешкод цей простір покинув, а вже потім «зник з екранів».

Це повідомлення було злочином Андропова проти Радянського Союзу. Радянські вожді, Андроповим очолювані, заявили світу буквально наступне: порушуйте наш повітряний простір, літайте над ним без дозволу по кільканадцять годин, перетинаючи його вздовж і поперек, вас ніхто не зачепить. Ось бачите, порушник бовтався в нашому небі стільки, скільки хотів, пішов безкарно, його ніхто і пальцем не зачепив. А що з ним сталося далі, знати не знаємо.

І коли вже почав брехати, то стій на своєму. Однак збрехавши, товариш Андропов відразу ж розколовся. Андропов відразу змінив свідчення. При цьому сам Андропов під телекамери не вийшов. Він виштовхнув на сцену начальника Генерального штабу Маршала Радянського Союзу Огаркова:

поясни світовій пресі, що це взагалі-то твоїх рук справа і справа рук твоїх підлеглих. Андропов і вся очолювана ним держава на ймення Союз Радянських Соціалістичних Республік від відповідальності за вчинене ухилилися. Нехай армія відповідь тримає: йди, песик, поясни розгніваним корешам потерпілого, навіщо ти злодію дупу покусав.

Генеральний штаб — мозок армії. І ось начальник генерального штабу збройних сил великої держави, ніби на педраді школяр, який нашкодив, виправдовується перед нахабними журналюгами з ворожого світу: так у нас на Камчатці випробування нової зброї проходили; американці, знаючи про це, саме в цей час супутники розвідувальні над забороненими зонами ганяли, і розвідувальні літаки паралельними курсами йшли...

Кому яке до цього діло? Літак нахабно порушив наш повітряний простір, і цього досить! Були в тому районі випробування або просто олені по тундрі бігали, не ваше діло! Є поняття суверенітету. Порушив — отримуй!

Та Андропов наказав виправдовуватися...

7

Рішення збити літак-порушник прийняв командувач військами Далекосхідного військового округу Герой Радянського Союзу генерал армії Третьяк Іван Мойсейович. Той самий Третьяк, який потрапив на війну вісімнадцятирічним лейтенантом, не пропустивши жодної службової сходинки, став підполковником, командиром гвардійського стрілецького полку у віці... 21 року. Війну завершив, маючи сім (!) бойових орденів, серед них два полководницьких. І Золоту Зірку Героя Радянського Союзу отримав на війні, а не з нагоди чергового ювілею.

1 вересня 1983 генерал армії Третьяк, наказавши збити порушника повітряного простору, звалив на себе тягар непомірної відповідальності.

Коли генерал армії Третьяк вчинив правильно, його слід було нагороджувати!

Коли генерал армії Третьяк вчинив неправильно, його слід було знімати з посади і судити.