Розділ «Оповіді визволителя»

Радянські десантники завантажуються в транспортні літаки. Загальновійськові навчання «Двіна»,Білорусія, березень 1970 року.

Солдати однієї з ракетних частин гасять навчальну пожежу за допомогою піноутворювача (серпень 1970 року).

Солдати однієї з частин Радянської Армії переправляються через гірську річку (червень 1972 року).

Радянсько-китайський прикордонний конфлікт на острові Даманський (березень 1969 року). Китайські солдати, озброєні автоматами Калашникова і карабінами Симонова, намагаються витіснити радянських прикордонників з острова, який був територією СРСР. Так було завжди: Радянський Союз озброював «братські» країни, а потім ця зброя спрямовувалася проти нього.

Заняття зі стройової підготовки (Ленінград, липень 1974 року)

Стяговий взвод з бойовим прапором під час маршу повз Меморіальний музей «Курінь В. І. Леніна» в селищі Розлив Сестрорецького району Ленінградської області (вересень 1967 року). Найімовірніше, прапор виносять перед ритуалом прийняття присяги молодими солдатами.

Кращий взвод риє траншеї на навчаннях «Дніпро-67» (вересень 1967 року). Соціалістичне змагання було прокляттям Радянської Армії. Одні комісії змінювали інші, за ними з ’являлися треті, вони перевіряли і ставили оцінки. Така система неминуче ділила частини і підрозділи на кращі та гірші і в кінцевому підсумку ставила кожного командира перед сумним фактом: не має значення, як підготовлений ввірений тобі підрозділ або частина, важливо, як ти зумієш пустити пил в очі комісії.

Чи відмовимося ми коли-небудь від танків?

1

Одного разу на барахолці в Парижі я купив пошарпану книжку 1937 року, яка розповідала про війни майбутнього. Автор міркував тверезо і послідовно, оперуючи залізною логікою і приводячи неспростовні аргументи. Проаналізувавши розвиток військової техніки за останні десятиліття, автор стверджував, що танки незабаром займуть місце в музеях поряд з муміями фараонів і скелетами динозаврів. Його доводи були простими і логічними: танки з’явилися під час Першої світової війни, коли не було протитанкових гармат; тепер ці гармати досягли такого рівня досконалості, що в майбутній війні зупинять і знищать танки точнісінько так само, як в Першій світовій війні кулемети зупинили кавалерію, перетворивши її в абсолютно непотрібний рід військ.

Не виключаю, що автор дожив до 1940 року і мав можливість побачити німецьких солдатів на вулицях Парижа там, де півстоліття потому я й купив примірник його книги з пожовклими від часу сторінками. Німецькі солдати топтали землю Франції тільки тому, що німецькі генерали, маючи менше танків, зрозуміли, як їх необхідно використовувати.

Теза про те, що час танків збігає, існує з моменту першої появи танків на полях битв. Франція, в 1940 році розгромлена німецькими танками, на початку 1960-х років виробництво танків вирішила припинити. На щастя для французів, ця хибна думка розсипалося в прах, коли в 1967 році під час Шестиденної війни ізраїльські танкісти на стареньких американських «Шерманах» за кілька днів оволоділи Синайським півостровом.

Чому ж то в одній, то в іншій країні виникають ідеї про те, що танки своє віджили? Чим противники танків аргументують свою точку зору? Всі вони вважають, що танки віджили своє, бо дуже уразливі. У світі існує якийсь незрозумілий мені «протитанковий расизм»: раз танки уразливі, значить, їхній час минув.

Громадяни, а що у нас є невразливим? Літак збити — жодних проблем, тільки на кнопочку натиснути. Та чомусь ніхто не говорить, що більше не буде літаків. Ворожого десантника можна розстріляти з кулемета, з гармати, з міномета і гранатомета, можна на його шляху міну-пастку поставити. Його можна переїхати танком або просто заколоти багнетом. Тільки ж хіба можна робити з цього висновок, що десантні війська нікому не потрібні?

2

Після Другої світової війни противники танків знайшла новий аргумент: тільки подивіться, яку дивовижну точність і пробивну здатність мають протитанкові ракети!

Погодимося: штука страшна. Однак танк страшніший. Страшніше, бо у нього ініціатива. А протитанкова ракета — частина пасивної оборонної системи, яка лише реагує на ваші дії. Танковий командир вибирає час, місце і спосіб дій. На його боці фактор раптовості. А протитанковий командир всього лише реагує на дії нападаючих танкових мас.

Припустимо, ви зосередили свої протитанкові засоби на якійсь ділянці. А я своєю танковою дивізією обійду вас стороною. Ви розосередили свої протитанкові засоби рівномірно — по дві установки на кожен кілометр тисячокілометрового фронту. А я вдарю на вузькій ділянці тисячею танків одночасно. Десяток-другий моїх танків згорить, а інші прорвуться і вдарять по ваших незахищених тилах.

Сподівання на те, що вдосконалення протитанкової зброї одного разу призведе до зникнення танків, безпідставні. Ви ж не сподіваєтеся на те, що квартирні крадіжки і пограбування банків одного разу повністю припиняться тому, що будуть придумані нові замки і системи сигналізації. Ви ж не вірите в те, що грабіжники і злодії вимруть ніби мамонти і динозаври лиш тільки тому, що замки стали міцними, а поліція отримала нові камери відеоспостереження.

Тому не вірте в зникнення танків. Грабіжники в усі часи будуть вдосконалювати свої ломики і відмички, засоби розвідки і тактику дій. Іноді пограбування будуть успішними, іноді невдалими, одначе вони не припиняться, поки існують банки. У грабіжників банків та ж перевага, що і у танків — вони нападають, їм належить ініціатива. Вони вирішують, де, коли і як атакувати противника, і вони будуть атакувати, лише коли впевнені в успіху, коли змогли виявити слабке місце в обороні противника, про існування якого невідомо навіть самому противнику.