TextBook — Певно, не тутешній, — казали.
_______
Дріб — пташине м'ясо.
Клячник — спеціальна підпірка для колін при молінні (від «клячати», ставати на коліна).
Мандатор — урядовець маєтку.
«Debet» було більше від «hebet» — витрати переважали над прибутками.
Гостина
Я спізнився до поїзду…
Воно й не могло бути инакше. Незнайома дорога, чужі коні і глупий візник — як же тут заїхати на час?
Півмилі перед явірцем вийняв я з кишені годинник і, тримаючи його в руках, підганяв парубка:
– Їдь, Федьку, скоріше, бо буде пізно!
— Але де! — перечив він, потрясаючи кудлатою головою. — Як я колись тут із панночкою їздив, то сонце вже було геть-геть, — і ми не спізнилися. А нині?
І він показав бичевном позад себе так, що мало мені очей не вибрав.
— О! Щойно з полудня ступило.
— А коли ж ти їздив? — питаю.
— Коли? Аво, якось зимою.
— Та зимою, небоже, сонце хутше заходить, як тепер.
— То що з того?
— Як то що? Значить, не чекай, аж зайде сонце, тільки їдь, бо буде пізно.
Ми не могли порозумітися. Мій Федько обстоював при своїм, що, мовляв, «колія» відходить тоді, як сонце зайде. Та й вже.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Потойбічне. Українська ґотична проза XX ст.» автора Винничук Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Богдан Лепкий“ на сторінці 19. Приємного читання.