Розділ «Частина 4»

Хроніка пригод Ґеня Муркоцького [Книга 2]

І вона махнула рукою в бік піратського «ватажка», що цього разу мав грати ролю підступного розбійника й викрадача жінок.

Ґеньові знову довелося ставати спиною до кінового апарата, одягнувши на себе розбійницькі лахи.

Зате у наступній стрічці про англійських аристократів Стас Крузенштарн був зазначений як виконавець ролі молодого художника, закоханого у свою маєтну благодійницю.

...Коли на прохання Марти Юрась Маґдебурко пішов з нею у «Коперника» дивитися кінову стрічку «За єдиний цілунок», він із здивуванням спостеріг подібність героя з тим молодиком, що втікав від нього з камениці Гробовецьких.

«Певно, в артистичнім колі забракло талантів, якщо навіть грабіжники і вломники потрапляють у фільмову промисловість», — думав Юрась дорогою додому. Та дружині нічого не сказав.


22.


 забеля і Турбійон склали добропорядну пару після стількох років зрад, розлук і образ. Тепер вони цілком зайнялися театральною справою, піддаючи класичну драматургію різноманітним експериментам: наявність свого театру цьому сприяла. Андре узяв на себе всю комерцію, пов'язану із видатками на декорації, одіж, гонорари знаменитостям, а Ізабеля обклалася антольогіями. Вона зрозуміла, що від трагедій глядач швидко стомлюється і не досиджує до кінця спектаклю. Звісно, гроші за квитка йому ніхто не повертає, але образливо читати в газетах: «Цього театрального сезону Андре Турбійон мав би підрахувати, що вісім спектаклів починалися при повній залі, а завершувалися при майже порожній».

— Чому ти не заплатив тим писакам? — обурювалася Ізабеля. — Вони ж сього не бачили, а лиш чули!

— Мила моя, та газети на те й існують, щоб про когось писати гидоту, а когось вихваляти на всі заставки. Вони спочатку виваляли мене в багні за всі новітні пристрої, а потім написали, що технічний проґрес підняв театральне мистецтво на таку недосяжну висоту, що кіновій індустрії доведеться добре поміркувати, яким чином переманювати глядача. Нічого! Ми їх здивуємо!

— Чим? Живий кінь уже гуляв по сцені і випорожнився під ноги Гамлету! А пес вчепився в литку Ромео, коли він стояв під балконом Джульєтти! Я вже не згадую про Отелло, що спускався до Дездемони на легкопаді і завис над самим ліжком. Хіба після того хтось шкодував нещасну задушену жінку?

— То була помилка режиссера: він узяв недресированих тварин...

— І недресированого артиста!

Але ці суперечки не впливали на гарячі почуття спізненої любови, а лиш доводили, що чоловік із жінкою мають бути спільниками.

Ніхто не може передбачити, яка дрібничка підкаже вихід із лабіринту. Стомлена від читання п'єс, Ізабеля відсунула стос книг і зазирнула до світських оповісток у часописах. І натрапила аж на дві свіжі ідеї! Одну підказала вчена кобіта, яка після ознайомлення із теорією Дарвіна переконалася, що її чоловік — мавпа, а друга... О, про неї варто сказати ретельніше.

Річ у тім, що славна празька артистка Анна Седлячкова замовила не менш славному скульпторові Йожефу Фойту, щоб він увіковічнив її у мармурі. Але не всю себе — лиш голову. Скульптор узявся — і Седлячкова щодня бігала до нього в робітню позувати. Як же вона розгнівалася, коли одного дня на виставці побачила скульптуру своєї особи. Цілу й обнажену! Публіка оглядала її з великим задоволенням і особливо нахвалювала груди.

Артистка заскаржила мистця до суду, доводячи, що вона не позувала нага і що він лиш на підставі уяви доповнив її фіґуру, хоч вона просила вирізьбити лиш голову. Фойт же переконує: вона позувала наго! Суд не може дійти згоди, кому з них повірити. Хіба що об нажити в суді модель і порівняти її груди з грудьми скульптури... Процес триває. А Фойт зробив з того собі добру рекламу.

— Андре! Вважай, що ми надибали серед дешевого скляного намиста — діамант! — переконувала чоловіка Ізабеля. — Ти лиш уяви, як викуповуватимуть перші ряди партера, щоб зблизька побачити гарне молоде тіло!

— Що ти задумала? Таке в театрі не дозволено!

— Ти не зрозумів: артистка буде в сукні, а її скульптура... Треба пошукати дівчину з гарними грудьми, об мастити її крейдою і поставити на круглого стільчика у позі Венери!

— Що — і руки повідбивати? — пожартував завжди веселий Турбійон.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Хроніка пригод Ґеня Муркоцького [Книга 2]» автора Думанська О.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина 4“ на сторінці 36. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи