Розділ «Брія»

— Час. Хочу довести її непричетність.

— Час… — прошипів Мартин, з якоюсь мовби відразою, — до завтра.

— Добре.

— До ранку.

— Мартин!

— Досить з тебе! Харцизник! А я думав, що ти… — він махнув рукою, мовби збагнувши марність слів.

— Мартин, та не дурій! Що може зробитися за один день?!

Той, розлючений, розвернувся, аби йти геть.

— І до речі, — уїдливо мовив він, обернувшись, — вона в чорному списку есбе на отримання віз.

— Тобто?

— Її не випускають з країни. Як шпигунів та рецидивістів. Подумай, чому.

Не озирнувшись більше, Мартин попростував за двері, котрі затраснув із силою, достатньою, щоб проломити голову необачному злочинцю.

Ян у розпачі закусив кісточку пальця. Мартин ненавидить шантаж і примус. І він йому цього не подарує. Чого було не відійти з його дороги, не дозволити слідчому зробити свою справу? Він міг би… Ні, не міг, збагнув Ян, знаючи, що мусить вибирати між ображеним другом та «веселою катівнею» у власному серці.

СЬОМА ЗАПОНА

Нотатки Якова Левіна

Оповів раббі Амнон про те, як літера каф зійшла з трону (кісе), просячи Всесильного створити світ нею та її властивостями. Здригнувся трон Творця, і ледь не був зруйнований. «Повернись на своє місце, каф, — відказав Творець, — не створю тобою світ, бо є ти в слові Кала — наречена і в слові Клая — нищення».

Не дарма вибрав Творець саме ці два слова, що вимірюють властивості літери каф. Відтоді й надалі вони йдуть поруч: наречена і нищення. «Не зневажу ними аж до нищення», — говорить Всесильний. «Не зневажу ними заради нареченої», — читає раббі Ельазар, розкривши друге значення слова.

Ле каллатам, заради нареченої. Ле каллтам, аж до смерті.

Хава принесла смерть до світу, і Адам прийняв смерть з рук жінки, бо любив її. Певною мірою смерть — це та жертва, яку приносимо заради нареченої, повертаємо те, що дав нам Творець, заради любові до неї.

Проте сказано в Талмуді: «Тому, хто досягне повернення від любові, умисні гріхи його буде перетворено на чесноти».