TextBook І світ мені зав’язали —
Така доля моя!
Гірка доля моя!
Співали тоді так усі дівчата на Русі, яких віддавали за нелюбів:
Чи не було річеньки утопитися,
Чи не було кращого полюбитися?
Були річки – повсихали,
Були кращі – повмирали —
Така доля моя!
Гірка доля моя!
– Отакої! – не йняла віри матінка і з печаллю та любов’ю на донечку свою дивилася. – Її заміж за короля віддають, а вона… побивається!
– Що з того, що за короля, як за нелюба?
– Королі беруть дівчат не для любові, а щоб королевами їх зробити. Радій, доню. Любов з часом минеться, а королевою не кожна стає…
Над Києвом опускалося тихе осяйне надвечір’я, і в промінні сонця, що сідало десь за Дніпром, золотом спалахнули бані церков і соборів.
Анничка того вечора стрибала, як кізонька, і волосся на її голівці відливало золотом.
– Моя ти златовласка… – посміхаючись шепотіла мати.
А дочка безтурботно наспівувала:
О ля-ля, о ля-ля,
Видають за короля.
Стану йому любкою,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анна Київська – королева Франції» автора Чемерис В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сказання перше. Свати з чужоземелля“ на сторінці 11. Приємного читання.