— Омммммммм! – гундосил Вова.
— Омммммммм! – вторил ему Адик.
— Наші хлопці, – шeпотом сказал Хуяма Лифанчуку.
— Трохи того? – Лифанчук показал себе на голову.
— Це моя провина, – сказал Хуяма. – Я одного разу їм добре врізав.
— А за що? – полюбопытствовал Лифанчук.
— Віршів не знали, – пожал плечами Хуяма.
— Та й від мене їм трошки колись перепало, – сказал Лифанчук.
Ведомые суетливой телевизионной девушкой, они прошествовали мимо студии «Армагеддона».
— Скільки у нас часу? – спросил Хуяма.
— Кілька хвилин, програма от-от почнеться, – сказал Лифанчук. Они пропустили вперед девушку, которая болтала, не умолкая, и растворились в коридоре.
136. ИНТ. АСК. КАБИНЕТ СІЛЬОДКИ. ВЕЧЕР.
Сільодка переодевался перед зеркалом. Он надел чeрный смокинг с бабочкой и чeрный плащ с алой подкладкой, подмигнул портрету.
— Навіщо все це? – спросила Матильда. – Іди, вбий її зараз!
— Традиція, – пожал плечами Сільодка. – По-перше, існує дрес- код. Коли ти п’єш живу кров богині ввечері – це в нас шо? Це в нас «black tie». По-друге, я повинен добре виглядати перед камерою.
— Будеш це робити в прямому ефірі? – спросила Матильда.
— Тільки так, моя люба. Інакше все це не має жодного сенсу. Як ти думаєш – навіщо в світі існує телебачення?
Он еще раз подмигнул Дракуле и снял со стены с мечами изогнутый кинжал.
— Ніж гурків, – сказал он, – ідуть гурки, в полон не брати!
Он улыбнулся так, что стали видны большие жeлтые клыки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Африка, сни » автора Подерв'янський Л.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СЦЕНАРІЇ“ на сторінці 76. Приємного читання.