Розділ «П’ЄСИ»

От бачиш – нашi там. А ти - кругом шпiони!

Ето снайпєр, молодой боєц.

Павлік Морозов (бере в руку здоровенну ломаку):

А як шпiон – тада йому пiздєц.

Павлiк кида снаряд Фiлiну в голову, Фiлiн пада з страшним стуком, як мiшок з гамном.

Павлік Морозов (бере Фiлiна за ноги, передразнює Учитєля атеїзму):

Снайпєр! Молодой боєц! А как же,

Прямо ворошиловський стрiлок!

Павлік з розмаху пиздить важким Філіном об берізку, якій зовсім недавно признавався в любві. Берізка ламається.

Учитель атеїзму (до дiтей):

Дєті, сєйчас ми всє хором плюнєм

На цього Фiлiна: раз-два-трі!..

Дiти хором плюють, i сразу ж запєвають вєсьолу пiсню про кузнєчiка. Обряд очищєнія на цьому заканчівається, i загiн, ламаючи на своєму путі дерева, суне в тайгу, залишаючи за собою дохлого Фiлiна, поламану берiзку, бички, кансєрвнi банки i гандони. М’якою тигристою ходою входить Генерал Власов. На ньому красивi синi галiфе, шашка i папаха.

Генерал Власов (помiча Фiлiна):

От, блядь, таки, мудак, нарвавсь!

І знов я без связного залишився.

А йобаний Канарiс, мудозвон,

Пиздить в своїй їбучiй шифрограмi,

Що Фiлiну залiзного хреста присвоїв фюрер.

Мабуть, вже посмєртно…