Розділ «П’ЄСИ»

Із його змайстрував народний вмілець.

Привид (продовжує кружлять над майданом):

Тремтіть, падлюкі, від пророчєств страшних!

Вам всім піздєц! Хоч їжте ананаси,

Хоч рябчіків хуярьте!

Привид прицільно кида зверху пляшками по ханигам, пиздить їх книгою «Тімур і його команда» по голові. Всі тремтять. Входить Йорік з пляшками і «Заратустрою» під пахвою. Він підступно преться без черги.

Йорік:

Пустіть! Я контужен на хуй! Я воював!

Пока ти, сука, в тилу баб портів, я в танкє горєл!

Я – льотчік!

Привид:

Піздєц! Ха-ха-ха-ха! Фойєр! Фойєр!

Привид веде зверху прицільне бомбометання, причому він страшно завиває – так, шо стає схожий на німецькій самольот Юнкерс.

Йорік:

Ага-а!.. Люфтваффе, блядь?!

Йорік швиря пляшкою в Привида і підбиває його. Підбитий Привид загоряється і, залишаючи за собою чорний дим, пада на землю, де вибухає. Залякані ханиги падають на землю, подзенькуючи пляшками. Йорік один залишається стояти. Обличчя у його геройськи вимазане сажею, руки міцно тримають «Заратустру» і авоську з пляшками. Над місцем побоїща шириться переможне «Ура!» Йоріка хапають і підкидають вгору. В наступившому апофеозі Йоріка несуть на руках, як лідєра і національного героя. Сидячи на плечах у вдячного народа, він переможно дрочить. Звучать фанфари, гімни і кантати. Йоріка уносять, так шо на сцені лишаються тіки Кєнт, Літр і потоптана склотара.

Літр (сумно):

Усі перевороти, юний друже,

Одне начало мають і кінець:

Спочатку розбивається склотара,