В безодню неба…
Замовкло все, чекаючи коней
Із вершниками, з косами й вісами.
Та щось не йдуть, проклятi.
Або б уже сказали, що не прийдуть,
Або скажiть, коли, бо вже нема
Нiякого терпiння їх чекати!
Так дальше жить нiззя, скрiзь долбойоби!
Навiщо, мамо мудрая сова,
Мене ти народила?!
Фiлiн за своїм звичаєм хоче битися головою об сосну. Раптом несамовите рипiння дерев i нелюдське гарчання вривається на iдилiчну галявину. З’являється Павєл Власов в усiй своїй красi. Вiн одразу ж помiчає блядство у своїх володiннях i слоноподiбними ногами розчавлює бридке лiгво Сфiнкса. Блядi з пострахом розбiгаються.
Фiлiн (радiсно кричить):
Ага, ага, прийшли!
(І лобом колотиться в сосни, утворюючи лiсоповал).
Павлiк Морозов смiливо вилазить з-пiд вонючої груди кизякiв, скєлєтiв i сухого бадилля, з яких було побудовано цю звiрячу барлогу.
Павлік Морозов:
Якого хуя ти, амбал невмитий,
Прийшов сюда мiшать моїм заняттям?
Тепер своїм улюбленим прийомом
Зроблю з тебе навiки iмпотента!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Африка, сни » автора Подерв'янський Л.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „П’ЄСИ“ на сторінці 102. Приємного читання.