Розділ «Вибрані твори»

До батька на толоку

Того-сього потроху

Приніс поснідати Іван,

Маленький чабаненко.

Попив і попоїв старий чабан.

Охляв хутенько,

Куняв, куняв — та й хропака задав.

Ось нищечком Іван ґирлиґу взяв,

Повісив торбу через плечі

І міркує: «Час настав

Тепер мені чабанувати.

Ось бережися, гурт овечий!

Щоб не займати

Мені засіяного поля,

Бо так смикну,

Що ну!»

Між тим, овечкам — воля.

І бачить чабаненко,

Що вже давненько

В зеленім житі самопаски