TextBook Дома Ромки не було. Я пішов у сад до нашої шовковиці. Листя вже облетіло з кущів, і я ще здаля побачив Ромку. Якимось нерухомий, похмурим поглядом вона мовчки дивилась мені назустріч. Я зрозумів — вона на когось розгнівалась. Я сів поруч.
— Ти все гніваєшся на батька?
Вона помовчала, потім одвернулася вбік і тихо сказала:
— Я піду від нього…
— Ти хочеш покинути батька?
— Так, завтра вранці. Коли б я знала дорогу До партизанів, я пішла б до них. Але однаково я піду від нього. Я вже вирішила.
— Ні, ти не покинеш його!
— Покину, я вирішила.
— А я кажу — не покинеш.
— Покину, покину, і ніхто мене не вдержить!..
Вона вже хотіла бігти від мене, але я схопив її за руки, силоміць посадив на лаву й примусив вислухати мене. І вона слухала спочатку з недовірою, потім задумалась, потім почала, як навіжена, сміятися з радості, і стрибати на лаві, і, схопивши мене за руки, кружити навколо себе…
ЗАВТРА ЗАГОВОРИТЬ УВЕСЬ КИЇВ!.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сашко» автора Смілянський І.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ДЯДЯ МИХАЙЛО“ на сторінці 5. Приємного читання.