І чекали мене, і клялися мені,
Та ніхто мене так не кохав.
Так — щоб впасти, і встати, і
вистоять,
Перелитися словом в рядки
І гіркою розлукою вистраждать
Моє тихе ім’я навіки.
У технікумі електроніки
Нині в технікумі електроніки
Дівчина Іра, читаючи вірші, плакала.
І так хвилювалася щиро.
В зошит сльози непрохані капали.
Викладачка бентежилась: «Нащо
На врочистому вечорі плакати?
Якби знала… ніколи… нізащо…»
І почала ведучого квапити.
Той сказав у притишену залу,
Що вечір на цьому — закінчено.
Відійшла, за трибуною стала,
Синьоока, маленька, пригнічена.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Літо без осені: Лірика» автора Чубач Г.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тільки пісня“ на сторінці 6. Приємного читання.