І сама
Себе вогнем не милую.
А ти — холодний!
Ти — зима!
Ти — крига понад хвилею!
Зозуля
Висить годинник на моїй стіні.
Біжать дві стрілки білим циферблатом.
Мала зозуля все кує мені,
Щоб я не сміла більше сумувати.
Мине година — і летить «ку-ку»
З малих дверцяток під високу стелю.
Умільцю, майстре, вигадку таку
Ви майстрували, як були веселі?
Чи й вам в дитинстві, як колись мені,
Було нелегко навесні збагнути,
Чому бабусі тихі, аж сумні,
Хустки скидали, щоб зозулю чути.
Умільцю, майстре, вибачте мені.
Але дві стрілки нині нагадали,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Літо без осені: Лірика» автора Чубач Г.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тільки пісня“ на сторінці 2. Приємного читання.