Літо без осені: Лірика
Нащо листи мені пишеш?
Вже не відбудеться див.
Рясно цвіли наші вишні,
Сад — не вродив.
XVIПісенна доля — не гірка,
Коли пісням в душі не тісно.
З пером нахилена рука
Не заперечує:
«Вже пізно!»
XIVА вчора під вечір
Поштар два листи
Із столиці приніс.
В кожнім — прохання.
В кожному — злість:
«Я все прощаю…
Вір і надійся…
Суд нас розсудить…
Словом — не грійся…»
XV«Гірко!» — кричали недавно.
Гірко — відчула тепер.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Літо без осені: Лірика» автора Чубач Г.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тільки пісня“ на сторінці 40. Приємного читання.