Літо без осені: Лірика
За синім лісом — небо, небо....
За чорним лісом — далина…
IIВ дорозі помер — не доїхав.
Дороги далекі любив.
Ридання відлунює сміхом:
А ти в мені вічність прожив!
Сто років, як стала старіти,
А небо — іще голубе.
Так страшно: тебе не зустріти,
А бачити всюди тебе.
У квітах, у травах, у віршах —
Я всюди тебе впізнаю.
Земля мені стала рідніша
На свіжу могилу твою.
«Як не треба прощань»
* * *
Як не треба прощань
На початку розлук!
І не варто
Журить себе тяжко,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Літо без осені: Лірика» автора Чубач Г.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прийди в мій дім“ на сторінці 30. Приємного читання.