Літо без осені: Лірика
І
Мій павучок — маленький і сумний —
Надіється на цю свою роботу:
Самотню долю розсотає всоте
В таке даремне свято іменин.
Хоча б тепер…
І
Пам’яті Ю. Селезньова
За синім лісом — небо, небо.
За чорним лісом — далина.
Хоча б тепер поклич до себе.
Я все одно тепер одна.
Я так обділена тобою
Колись, тепер і навіки.
Хоча б поплакать за труною
У марно згублені роки.
Хоча б побачити востаннє
В німої ночі на краю
Своє обділене кохання,
Яке од світу не втаю.
Хоча б тепер поклич до себе.
На двох поділиться вина.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Літо без осені: Лірика» автора Чубач Г.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прийди в мій дім“ на сторінці 29. Приємного читання.