TextBook Літо без осені: Лірика
І зітхає бережно
Облетілий сад.
А біленькі лебеді
Так поважно плавають:
Вигинають шиї,
Лопотять крильми.
Йшли дядьки — спинилися,
Йшли жінки — спинилися.
Радістю озвалася
Звістка між людьми.
Очерет під вербами
Аж притих від подиву.
Бо такого свята
Тут ще не було.
Свійські гуси плавати
Гусенят приводили.
Але так під берегом
Біло не цвіло.
Небо нахилилося.
Теж на став дивилося.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Літо без осені: Лірика» автора Чубач Г.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Я тут живу...“ на сторінці 40. Приємного читання.