Літо без осені: Лірика
І купол неба
Височіє темно.
Коли вмирати…
Що я гомоню?
Мабуть, печаль цю
Натрусила осінь?
Мені ще довго
Посміхатись дню,
В мені ще сили молодої
Досить! І все-таки,
Мій світоньку ясний,
Буває так,
Що і самі не ждемо…
Так спрагло
Хочу жити восени,
Коли сумують
Білі хризантеми!
Лебеді на ставу
Або люди добрі,
Або дні холодні,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Літо без осені: Лірика» автора Чубач Г.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Я тут живу...“ на сторінці 38. Приємного читання.