Літо без осені: Лірика
Без сльози заплачу.
Нехай дерева,
Квіти і трава
Побачать те, чого вже
Не побачу.
Хрущі
Вони — гудуть…
Вони мені гудуть
У пам’яті, що на роках притихла.
Вони мене в моє минуле звуть,
Щоб я до тиші назавжди не звикла.
Вони — жуки.
Зимують у землі.
Але природа дарувала крила.
Коли себе відчуєш при крилі,
Оціниш землю, що тебе родила.
Вони — летять…
Вони іще летять.
Маленькі, кволі (важко зимувати).
Земля, в якій сліпі личинки сплять,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Літо без осені: Лірика» автора Чубач Г.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Я тут живу...“ на сторінці 25. Приємного читання.