Літо без осені: Лірика
І навік із дому.
Спочити сяду
На краю села.
У цьому світі
Все мені відоме,
Так, наче я
Колись удає жила.
Так, наче день
Мине, а не минеться,
Так, наче ніч
Минеться — не мине.
У цьому світі
Так мені живеться:
Журба — на радість,
Радість — на сумне.
У затінку вербового листка
У затінку вербового листка
Мала комашка сіла відпочити.
І їй позаздрив неспокійний вітер:
Дивись яка: уміє жити!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Літо без осені: Лірика» автора Чубач Г.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Я тут живу...“ на сторінці 21. Приємного читання.