TextBook Який поет! Та зараз — не до рими.
Болить душі покинуте добро.
Дивився світ очима золотими,
Коли літак летів понад Дніпром.
«Міліє!» — знову закипало слово.
Тривога знову хмарила чоло.
Та спалахнув раптовою любов’ю,
Коли помітив впоране село.
Сідав літак в Борисполі відлітнім.
Прощалось небо з білими крильми.
Прощавсь Микола поглядом привітним.
Вуста — і досі гнівними були.
Нічого просто
Нічого просто не пишу, бо знаю:
На все мені не вистачить часу.
Іще в зеніті сонечко палає,
Іще на гору свій вантаж несу.
Іще… Іще…
Та мати научила
Завчасно в полі свій врожай збирать.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Літо без осені: Лірика» автора Чубач Г.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нічого просто“ на сторінці 37. Приємного читання.