Літо без осені: Лірика
Щоб хутше додому,
Минала вокзали
І людні перони.
Жила у напрузі,
Не гаяла часу.
Довірила долю
Повітряній трасі.
Летіла, спішила —
Аж далі дзвеніли.
А нині, лебідонько,
Де твої крила?
Пливе над землею
Небесна хмарина.
І стогне ночами
Земля лебедина.
І я вже ніколи
Не стрінусь з тобою.
У вірші моєму
Побудь ще живою.
Побудь, поживи ще,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Літо без осені: Лірика» автора Чубач Г.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нічого просто“ на сторінці 35. Приємного читання.